Аптекарський город – з петровських часів і до наших днів

Аптекарський город - з петровських часів і до наших днів

Здавна в культурах різних народів використовувалися фармацевтичні пряноароматичні рослини. У міру пізнання цілющих властивостей деяких рослин їх стали навмисно культивувати для використання в лікувальних рецептурах (настої, відвари, чаї і тд.).

На зорі Середньовіччя виникають 1-і «аптекарські городи», це якісь ботанічні сади, які були типовими дослідними центрами, де вивчали лікувальні властивості рослин. Можливо 1-і з'явилися в Італії. Це теж один з Частин ландшафтного дизайну, з яким можна докладніше познайомитися на веб-сайті http://idealpark.ru/ зробивши такий-же ландшафтний сад у себе на дачі.

Потрібно сказати, що на Русі «аптекарські городи» влаштовувалися при монастирях. 1-і згадки про «аптекарських городах» при монастирських садах виникають в 11-13 ст. На пристрій монастирських садів на Русі так чи інакше впливав європейський досвід, тому що російським ченцям були доступні видання на латині і грецькою. А от у 16-17 ст виникають роздільно аптекарські сади, іменовані містечками, їх попередниками були розлучаються при монастирях гряди з фармацевтичними та пряними травами.

У 1706 році Високим указом Государя-Імператора Петра I, в Москві в районі осушених боліт за Сухарева вежею був закладений 1-ий в Росії «Аптекарський город» – навчально-допоміжний заклад для столичної мед школи, також з метою «розведення фармацевтичних засобів для казенних аптек ».

У 1714 році імператор Петро I віддав наказ закласти на березі річки Карпівки (Санкт-Петербург) другий в Росії Аптекарський город – розплідник для розведення фармацевтичних та інших потрібних рослин. До середини 18 століття в Петербурзькому розпліднику вирощувалося вже близько 300 видів лікарських рослин, які після сушки і спеціальної обробки надходили в аптеки.

Майбутній обробіток фармацевтичних та пряноароматичних рослин на Русі стало поширюватися, а петровські «аптекарські городи» послужили основою для створення аптекарської справи по всій Росії.

У поточний час, на базі широкого використання фармацевтичних рослин, вирощуваних на промислових площах, створюється до 60% усіх вироблених фармацевтичних засобів. Зараз же фармацевтичні пряноароматичні рослини можна використовувати і для створення ландшафту, т.е в озелененні, тому багато з них володіють яскраво вираженими декоративними якостями.

На стику двох суворих напрямків, як ландшафтна архітектура і відновлювальна медицина, з'являється новий напрямок, що займаються так званими «реабілітаційні технології в ландшафтній архітектурі». Т.е відбувається спроба з'єднати ті пізнання і досвід, який був накопичений нашими попередниками і сучасниками в області ландшафтної архітектури і відновної медицини

Що таке ландшафтна архітектура – за визначенням доктора Миколаєва В.А. це мистецтво проектування і створення гармонійно організованого середовища відкритих просторів, які об'єднують як природні, так і антропогенні (техногенні) елементи ландшафту.

Відновлювальна медицина, це великий і суворий розділ сучасної медицини включає такі напрямки як – фізіотерапія, бальнеотерапія (кліматотерапія), ароматерапія, дієтичне харчування, лікувально-фізкультурні комплекси, психологія і т.д., займається не тільки лише нездоровими та й повністю здоровими людьми, розуміючими що за словами Поля Брега: "Не будучи здоровими, ми не можемо бути корисними! Життя може бути щасливим і веселим пригодою».

І тут нам на допомогу приходять ті пізнання, які накопичувалися протягом багатьох століть. Це і пізнання лікувальних і потрібних властивостей фармацевтичних та пряноароматичних рослин, це досвід з вирощування плодових дерев і чагарників, це і досвід наших паркобудівельник, наприклад А. Т. Болотов. У розділі відновної медицини є такі поняття як ландшафтотерапія (Іванова Т.М., Путинцева Л.Ф.) і флоратерапія (В.Цівінская).

Фізіологами встановлено благотворний вплив на людину краси лісу, зеленуватого кольору дерев і трав, гладі озер і річок, співу птахів, дзюрчання струмків. Кліматологи знайдено, що вітри на відкритому просторі сприяють збільшенню кров'яного тиску і збудливості, викликають загострення ревматизму, виникнення мігрені. А в лісі завжди тиша, помірні температури і вологість, досить сонячного світла з безпечними дозою ультрафіолетових променів, а в повітрі розсіяні фітонциди – речовини, які вбивають хвороботворні бактерії.

Коли ми говоримо про флоратерапіі, ми маємо на увазі всеохопне вплив кольору, аромату, форми рослини на емоційний стан і життєвий тонус людини. У медицині, досить глибоко розроблена теорія психофізичного впливу кольору на органи людських почуттів. Червонуватий, помаранчевий, жовтуватий відносяться до теплих кольорів, вони діють наступально, збуджують і активізують. Голубий, блакитний, фіолетовий – прохолодні кольори, їх вважають заспокоює, умиротворяє. Зеленуватий займає середнє положення, це колір чуттєвого рівноваги, фізичного і психологічного здоров'я. Цей колір особливо любимо на Русі, оскільки асоціюється з колірною гамою лісів, луків і садів – нескінченних супутників мешканців середньої смуги.

Ароматерапія, досить широко використовується в мед практиці, тому ці пізнання можна використовувати і у власному саду, наприклад, вирощуючи пряноароматичні рослини з різними якостями.

Хотілося б торкнутися теми використання фармацевтичних та пряноароматичних рослин у сучасному озелененні. Іншими словами зараз вже зовсім зрозуміло, що багато фармацевтичні рослини володіють не тільки лише лікувальними, та й декоративними якостями. Тому їх повністю доцільно використовувати для включення в декоративні рослинні композиції, створювані як на особистих ділянках, так і в оздоровчих закладах, таких як санаторії та будинки відпочинку. Але при використанні фармацевтичних та пряноароматичних рослин неодмінно потрібно врахувати їх лікувальні характеристики, іншими словами при правильному підході і знаннях про заготівлі та переробці цих рослин, повністю можна радити їх майбутнє утилітарне впровадження. За такої постановки справи можна не тільки лише отримувати естетичну насолоду від вигодовування на власній ділянці фармацевтичних рослин, та й заготовляти їх, наприклад, на зиму.

Сучасний «Аптекарський город», це можливість ростити фармацевтичні рослини, підібрані з урахуванням їх декоративних властивостей, на вікні або балконі, в «зимовому саду», на плоских дахах, садовій ділянці.

Т.зв. «Аптекарський город» це успішна можливість з'єднувати користь і естетику, не залежно від розміру займаної площі. Це може бути квітковий горщик на Вашому вікні, а може бути і комфортний куточок Вашого саду.

З іншого боку, якщо Ви будете розбивати «Аптекарський город» за межею містечка, в наслідку можете використовувати вирощені рослини в харчових, косметичних та інших цілей!

У нашій країні провідним та установою занімающемсяся питаннями обробки та переробки лікарських рослин є ВІЛАР (Всесоюзний Інститут фармацевтичних та ароматичних рослин). Там вже пару років ведеться робота по створенню фітомодулей, для санаторіїв і будинків відпочинку, є композиції з рослин, що володіють тими чи іншими лікувальними якостями. Але ще 20 років тому якісь специ Вілар (випускники спецкурсу фармацевтичних та ефіроолійних рослин ТСХА) займалися озелененням з впровадженням фармацевтичних рослин на місцевості санаторіїв.

На даний момент досить багато людей займається ландшафтним дизайном. Багато самостійно, чи отримавши консультацію професіоналів пробують облагороджувати свої садові ділянки. Так чому не взяти на озброєння пізнання і досвід з вирощування та переробки фармацевтичних та пряноароматичних рослин? Адже якщо ми будемо знати про лікувальні властивості рослин, які ми вирощуємо у себе в саду, то зможемо допомагати для себе і своїх близьких менше хворіти, і бути більш життєрадісними.

Хотілося б сподіватися, що тема використання фармацевтичних та пряноароматичних рослин в озелененні могла б стати дуже животрепетної в оформленні сучасного ландшафту, і не тільки в спеціалізованих установах, та й для садової ділянки, т.е для нас з вами. У нас виникає можливість створювати не просто ландшафти, а лікувальні ландшафти!

Джерело: gradostroitel.com.ua

MAXCACHE: 0.49MB/0.00475 sec