Будівництво стоянок у місцях відкритого відпочинку

Характер проведення відпочинку може бути самим різним: виїзд на прогулянки, купання, за грибами і ягодами, виїзд з нічлігом, без ночівлі, автотуризм, виїзд в колективний сад, на дачу і т. д. Нарешті, заняття спортом, відвідування спортивних, видовищних та інших споруд теж є формами відпочинку, проведення дозвілля. Тривалість відпочинку також може бути різною. У таких умовах створюється різна потреба в автостоянках, принципах їх розміщення та обладнання.

Стоянки в зонах короткочасного відпочинку

Кожна зона короткочасного відпочинку характеризується певним типом ландшафту, що має свою межу насичення відпочиваючими та автомобілями, це накладає відбиток на будівельних проектах автостоянок. Перевищення його призводить до порушення екологічної рівноваги та погіршення умов відпочинку. Тому розміщення стоянок, їх місткість в першу чергу повинні враховувати екологічні вимоги. Крім того, необхідно знати-характер поведінки населення, що приїжджає відпочивати на своїх автомобілях. У разі відсутності організованих стоянок більшість (75-80%) прагне розташовуватися разом з автомобілями в максимально можливій близькості до берегової лінії водоймищ. Розосередження відпочиваючих обмежується радіусом 200 м від місця стоянки автомобіля. Все це веде до небажаної за своїми наслідками локальної концентрації навантаження на природне середовище. Існує і зворотний зв'язок – поведінка населення залежить від «ступеня організації» місць відпочинку. Тому система автостоянок, під'їздів до них покликана не просто надати необхідну кількість місць, а бути активною ланкою в системі заходів, що забезпечують повноцінний відпочинок і дотримання вимог з охорони природного середовища. У наш час такі автостоянки будують рідко.

У зонах короткочасного відпочинку може бути рекомендовано будівництво наступної принципової системи стоянок. Стоянки місткістю до 100 автомобілів слід влаштовувати не ближче 50 м і не далі 200 м від берегової лінія водойм (з урахуванням водоохоронних зон). У такому поясі стоянки розміщуються на відстані 600-700 м один від одного. Однак тут може виявитися занадто мало майданчиків, придатних для обладнання стоянок (вільних від дерев, чагарників, з необхідним рельєфом, оскільки небажані скільки-небудь істотні земляні та інші роботи) з необхідним числом місць стоянок. У такому випадку рекомендується розміщувати стоянки в наступному поясі – від 200 до 600 м від берегової лінії. Тут місткість їх можна збільшити до 200 місць, а відстань між стоянками – до 1 км. Проте привабливість таких стоянок істотно зменшується. Вона може бути відновлена організацією відповідної охорони.

13 квітня 2012

Джерело: www.stroysovet.ru

MAXCACHE: 0.47MB/0.00123 sec