Cостав автомобільного парку будівельних компаній

Більш рівномірним є поширення вантажних автомобілів. Воно відповідає розвитку економіки, інших видів транспорту. Поширення легкових автомобілів залежить не тільки від економіки, але і від загальної транспортної політики держав. У деяких країнах на окремих етапах розвитку автомобілізації зростання числа індивідуальних автомобілів стримувався на користь інших видів транспорту, щоб уникнути транспортних, містобудівних, енергетичних труднощів.

При високому рівні вантажний автомобілізації легкові автомобілі складають 90% всього складу, а іноді і більше. Швидке зростання числа індивідуальних автомобілів (початкова стадії автомобілізації, коли спостерігалося подвоєння парку протягом 4-5 років) в різних країнах спостерігався в різні періоди часу.
На початку 80-х років виявилися нерівномірності автомобілізації, викликані соціальними і демографічними причинами. Наприклад, у США близько 20%, Швеції близько 30% сімей не мають автомобілів. Це найчастіше літні люди, незаможні, інваліди.

Найбільш простим способом прогнозування збільшення числа автомобілів у найближчі роки є врахування існуючого становища, вивчення тенденцій і їх екстраполяція на перспективу.
Очевидні й складні проблеми автомобілізації змушують шукати шляхи їх вирішення в країнах з високим її рівнем. Вперше ці шляхи були переконливо і чітко вказані у відомому «доповіді Бюкенена». Однак реалізація пропозицій пов'язана з подоланням значних труднощів. Деякі з них породжені самими автомобілями, їх пануванням протягом декількох десятиліть. Найважливішими з них є: зміна характеру транспортних зв'язків (збільшення дальності пересувань); зміна характеру розселення (розущільнення населення) і вигляду міст.
У містах зі сформованою забудовою доводиться будувати гаражі та стоянки.
У зв'язку з автомобілізацією виникають і нові проблеми: боротьба з порушеннями порядку на стоянках, видалення старих автомобілів, нарешті, їх утилізація.
В умовах, що створилися немає можливості просто повернути громадському транспорту втрачені позиції, як це намагаються зробити в ряді західних країн. Адже в умовах розрідженого розселення важко організувати постійні, досить завантажені лінії громадського транспорту через невеликого числа пасажирів, довгих підходів до зупинок. Доводиться вдаватися до досить складних заходам.

У більш вигідних умовах знаходяться міста соціалістичних країн, де забудова ведеться в основному більш щільними масивами і створюються стійкі пасажиропотоки громадського транспорту. Одночасно слід зазначити, що щільна забудова житлових районів створює додаткові труднощі для розміщення гаражів та стоянок індивідуальних автомобілів.

27 березня 2012

Джерело: www.stroysovet.ru