Доведено практикою

Доведено практикою

У Москві проведений унікальний досвід, який ілюструє реальну ефективність різних енергозберігаючих заходів

Необхідність збільшення енергоефективності російського ЖКГ, і спочатку у сфері теплопостачання, зараз вже ні в кого не викликає сумнівів. Але суперечки про те, які конкретно заходи проводити вообщем і спочатку, тривають і дотепер. Так, багато фахівців вважають, що повністю можна обмежитися, наприклад, автоматизацією термічних пт в будинках. Споживачі ж часто і зовсім схильні вважати, що теплозбереження є синонімом утеплення, а модернізація опалювальної системи зводиться до встановлення загальнобудинкового лічильника. Неточність подібних суджень вже не раз була підтверджена на сторінках провідних галузевих видань. Але, як зрозуміло, тільки практика є критерієм істини. Щоб розставити всі крапки над «i», компанія «Данфосс», Уряд Москви і МНІІТЕП провели натурні тести різних енергоефективних рішень на базі трьох реальних столичних житлових будинків. Підсумок переконливо показав: найбільший ефект може дати тільки повний підхід.

Про проект

Випробувальним полігоном стали три схожих 12-поверхових однопід'їздний житлових будинки № № 51, 53 і 59 по вулиці Обручева. Побудовані в кінці 1970-х років за типовим проектом II-18 будови мають виконану за однотрубною схемою з верхнім розливом теплоносія систему опалення (25 стійок). В рамках міської програми капітального ремонту починаючи з 2008 року в усіх будинках була проведена реконструкція, що включає установка підвісних вентильованих фасадів і установка пластмасових вікон. Таким макаром, до моменту початку випробувань вони стовідсотково відповідали сучасним стандартам з термоізоляції. Крім того, відповідно до чинного законодавства, будинки були облаштовані вузлами комерційного обліку тепла.

Рис. 1. AB-QT (автоматичний балансувальний клапан AB-QM з термоелементом QT) – пристрій "2 в 1", що виконує відразу автоматичну балансування і термостатування стояка

У 2009 році в будинках № № 53 і 59 проведено модернізацію систем опалення різної глибини. В обох будівлях елеваторні термічні вузли змінені на автоматичні вузли управління (АУУ) Danfoss з погодозалежним регулюванням (реалізованим із впровадженням універсальних контролерів ECL Comfort) і змонтовані автоматичні радіаторні терморегулятори на всіх опалювальних пристроях у квартирах. При всьому цьому балансування опалювальної системи була проведена виключно в будинку № 59: тут на кожному з 25 стійок встановили автоматичний балансувальний клапан AB-QM.

Зрештою, у 2010 році балансування системи в будинку № 59 була доведена до логічного закінчення методом оснащення клапанів AB-QM термоелементами QT (рис. 1). Завдяки їх використанню автоматичні балансувальні клапани починають регулювати витрату теплоносія по стояках залежно від конфігурації температури оборотного теплоносія. Ця розробка, розроблена фахівцями Danfoss, дозволяє наблизити однотрубні системи опалення в двотрубних за показниками енергоефективності.

Рис. 2. Радіаторний розподільник INDIV – маленька кандидатура теплолічильників

Паралельно в обох будівлях (№ № 53 і 59) починаючи з 2009 року проводилося тестування системи поквартирного обліку тепла, спеціально розробленою «Данфосс» разом з МНІІТЕП для російських багатоквартирних будинків з однотрубною вертикальної (стієчний) системою опалення. Справа в тому, що така схема не дозволяє встановлювати в квартирах звичайні теплолічильники. Сутність новітньої технології полягає у використанні електричних реєстраторів INDIV-3R з радіомодулем (рис. 2). Вони визначають температуру поверхні опалювального приладу і в режимі реального часу по радіоканалу (через поверхневий і домовик концентратори) передають ці дані на комп'ютер у ЄЇРЦ.

Знаючи властивості кожного встановленого в будинку опалювального приладу, нескладно обчислити і частку кожної квартири в загальному споживанні тепла. А потім, використовуючи свідчення загальнобудинкового лічильника теплової, перевести її в абсолютні одиниці, тобто гігакалорії.

Примітно, що ціна одного розподільника INDIV-3R вбирається 1300-1400 рублів, тоді як ультразвуковий теплолічильник з витратоміром відповідного завданню номіналу обійдеться приблизно в 12-15 тисяч рублів. І це – на кожен опалювальний прилад.

Результати

На кожному кроці реалізації проекту виконувалися тестові заміри робочих характеристик опалювальних систем у всіх трьох будівлях, також контроль сумарного вживання тепла за опалювальний сезон (таблиця 1). Для вимірювань в кожному будинку було обрано по 4 реперних стояка, на яких проводилися вимірювання температури подаючого і повертається теплоносія, також його витрати. Всі витрати з організації випробувань, включаючи витрати на придбання та встановлення вимірювального обладнання, також побудова мережі диспетчеризації, яка охоплює три будови (в цілому близько 3 млн. руб.), Взяла на себе компанія «Данфосс».

Як наочно показав аналіз даних обліку тепла, саме по собі утеплення будинку ніякої економії не дає, хоча і є для заощадження енергії заходом. Так, теплоспоживання будинку № 51, де була проведена модернізація системи опалення, після установки вентфасада та енергозберігаючих пластмасових вікон не знизилося. Більше того, взимку 2010-2011 рр.. воно виявилося на 1,9% вище, ніж в 2008-2009 рр.. У той же час по будинку № 53, де був встановлений АУУ і радіаторні терморегулятори, було зафіксовано зниження вживання тепла на 33,8%.

Характеристики ж енергоефективності будинку № 59, система опалення якого була обладнана автоматичними балансувальними клапанами AB-QM з термостатичними елементами QT, виявилися значнішими: результуюче зниження вживання тепла склало тут 44,6%. При цьому взимку 2010-2011 рр.., Після установки термостатичних частин QT, споживання знизилося по відношенню до рівня 2009-2010 рр.. практично на 12% (або на 7,5% по відношенню до рівня 2008-2009 рр..) (таблиця 2). Це обгрунтовує виправданість впровадження технології термостатування стояків.

Що стосується автоматичного балансування, то для оцінки її ефективності був проведений особливий тест, у процесі якого визначалося вплив автоматичних балансувальних клапанів AB-QM на роботу системи опалення.

При всьому цьому в будинках № № 51 і 53, де автоматичне балансування стояків була відсутня, спостерігалося нерівномірне розподіл теплоносія в разноудаленних від термічного пт стояках, де витрата істотно відрізнявся від проектних значень.

Наприклад, у будинку № 51 при підвищенні зовнішньої температури повітря від -20 ° С до -5 ° С перевитрата на найближчих до елеваторного вузла стояках збільшувався в 1,6 рази, а значення витрати на далеких стояках так і не досягло проектного значення. Крім того, протягом всього опалювального періоду в будинку спостерігалося суттєве коливання витрати всередині системи опалення внаслідок зміни тиску в термічний мережі, яке елеватор прибрати не здатний.

У будинку № 53 з автоматичним вузлом управління також спостерігалися недорасхода / перевитрати по стояках. Проблему розбалансування не вдавалося вирішити навіть за допомогою перемикання насоса на завищену швидкість: перевитрата по ближніх стояках досягав 30% від проектної величини, в той час як за більш віддаленим від АУУ він тільки наближався до розрахункового значення.

У будинку № 59 при проведенні показового тесту автоматичні балансувальні клапани AB-QM були стовідсотково відкриті 5 днів для імітації відсутності балансування системи. При всьому цьому проводилися заміри витрати тепла по реперних стояках і по будівлі в цілому. Придбані результати були зіставлені з подібними даними по будинку № 53. Вимірювання показали, що за відсутності балансування витрати термічний енергії в обох будинках схожі, як по реперних стояках, так і по будівлі в цілому (рис. 3, ліва частина обох діаграм).

Потім на всіх клапанах в будинку № 59 були виставлені опції в узгодженні з проектними значеннями. У підсумку витрату тепла по реперних стояках скоротився на 11%, а будови в цілому – на 9% (рис. 3, на діаграмах праворуч). При всьому цьому встановлені на реперних стояках теплолічильники фіксували фактичний витрата, відповідний проектному, з похибкою від -2% до +3%.

Поквартирний облік тепла

Окремої згадки заслуговують результати тестування системи поквартирного обліку тепла. Після установки радіаторних розподільників кожен споживач отримує можливість оцінити ефект від власної особистої економії. Як показала практика, це справді приносить плоди: відношення мешканців до використання тепла стає точно таким же, як до використання електроенергії або води – зазвичай враховуються комунальних ресурсів.

Підсумок впровадження поквартирного обліку наочно представлений на діаграмі (рис. 4). Якщо не рахувати 11 квартир, де система особистого обліку не встановлена і споживання для яких розраховувалося за стандартною схемою (на діаграмі ці квартири ясно виділяються), то переважна більшість господарів в 2010 році істотно знизили своє споживання в порівнянні з середнім рівнем 2009 року, при цьому деякі – на 60-70%! Практично дуже малозначний перевитрата був зафіксований тільки по трьох квартирах. Підсумковий економічний ефект по будинку № 59 за 2010 рік склав близько 131,5 тис. руб. Сумарно за обома будівлям ця цифра перевищила 213 тис. руб., А з урахуванням економії, придбаної в 2011 році, вже перевищила 372 тис. руб. Природно, без модернізації опалювальних систем це було б нереально.

Тривало протягом трьох років натурні тести наочно показали необхідність всеохоплюючих заходів, спрямованих на скорочення теплоспоживання в житловому фонді країни. При всьому цьому, крім тривіального підсумкового результату, була показана ефективність автоматичного балансування однотрубних систем, навіть в абсолютно маленьких будинках (25 стояків).

З іншого боку, підтверджена на практиці ефективність технології термостатування стояків, розробленої фахівцями Danfoss. Зрештою, інша система поквартирного обліку тепла показала не просто свою спроможність, та й ефективність в якості додаткового мотиваційного чинника заощадження енергії для мешканців. Одного з числа тих мотиваційних причин, значимість яких не один раз підкреслював президент Дмитро Медведєв.

Джерело: gradostroitel.com.ua


MAXCACHE: 0.49MB/0.00077 sec