Холодопостачання – недооценнній енергетичний ресурс

Холодопостачання - недооценнній енергетичний ресурс

Звичайним варіантом ресурсозабезпечення об'єктів є впровадження централізованих мереж електро-і теплопостачання. Але це не завжди економічно виправдано, а час від часу і нереально у зв'язку з енергодефіциту або віддаленістю об'єктів від енергомагістралей.

Для ряду промислових технологій і систем кондиціонування повітря будівель громадського призначення потрібно створювати третій ресурс – холод, енергоємність якого недооцінена проф суспільством.

При виборі концепції холодопостачання потрібно вирішувати оптимізаційні завдання з обліків методів виробництва всіх трьох видів енергетичних ресурсів: електроенергія, тепло, холод.

При виробництві електроенергії на ТЕЦ, виробляється величезна кількість теплоти, яку потім утилізують. У теплий період року на неї немає попиту, і її скидають в атмосферу засобом баштових градирень. У системах тригенерації з цієї викидною теплоти виробляється холод, який вже має споживача і, стало бути, платоспроможний попит.

У прохолодний період року тепло когенераційної установки утилізується системами опалення, вентиляції та ГВП. У разі нестачі тепла його додатково виробляють в пікових газових котлах, що встановлюються в Енергоцентр. У теплий період року потреба в теплоті різко знижується і з'являється необхідність утилізації "непридатного" тепла когенераційної установки, є побічним продуктом вироблення електронної енергії. На технічному рівні і економічно дієвим рішенням в даному випадку є вироблення холоду абсорбційними холодильними машинами (АБХМ), працюючими, наприклад, на жаркій воді. У разі якщо розробка передбачає цілорічне впровадження тепла, виробленого когенераційної установкою, слід використовувати машини абсорбції, утилизирующие "вихлопну" теплоту вихлопних газів когенераційних установок. У прохолодний період часу, замість пікових котлів, відсутню потребу в теплі можуть заповнити машини абсорбції, забезпечені своїми газовими пальниками і працюють в режимі котла. У міжопалювальний період машини абсорбції цього типу можуть працювати в комбінованому режимі, відразу виробляючи тепло і холод.

Наведемо результати техніко-еконіміческого аналізу за трьома варіантами ресурсозабезпечення. При першому варіанті (класичному) енерго ресурси – електроенергія і термічна енергія – підводяться від міських мереж (від ВАТ "Лененерго" і ГУП "ПЕК"), холод виробляється за допомогою парокомпрессионних холодильних машин (ПКХМ), вживається машина Lennox. При другому варіанті (автономний джерело ресурсозабезпечення) електроенергія і тепло виконуються за допомогою когенераційних газопоршневих установок (КГУ). Недолік термічний енергії покривається автономної газової котельні, холод виробляється абсорбційної холодильної машинами (АБХМ), що працюють на гарячій воді від котельні (вживається машина BROAD серія BDH). При третьому варіанті може бути застосування когенераційних газопоршневих установок. Відмінність від другого варіанту полягає в тому, що термічна енергія в прохолодний період року робиться за допомогою абсорбційних холодильних машин (АБХМ), що працюють на вихлопних газах КДУ. При всьому цьому в АБХМ інтегровані газові пальники, і пристрій газової котельні в даному випадку не потрібно. У літній період року АБХМ виробляють холод і тепло на гаряче водопостачання (вживається машина BROAD серії BZE).

Рис. 1 АБХМ серії BZE, працює на вихлопних газах КДУ, забезпечена газовим пальником Weishaupt (Німеччина). Пальник включається по сигналу системи автоматики, якщо утилізація вихлопних газів не забезпечує потрібну величину теплової потужності. ККД вогневого остигання АБХМ дорівнює 1,39.

Серйозні витрати за першим варіантом ресурсозабезпечення приблизно на 25% перевершують витрати на основне обладнання автономних джерел ресурсозабезпечення варіантів 2 і 3. Експлуатаційні витрати варіантів 2 і 3 рази нижче, ніж по базисному варіанту 1. Це визначається тим, що застосовується устаткування не вимагає електроенергії. Надалі, при запланованому зростанні тарифів на газопостачання, ціна електроенергії відповідно зросте, як слід, придбані висновки будуть справедливі і в наступні роки.

Впровадження абсорбційних технологій є стратегічно важливою державної завданням. Застосування АБХМ, в порівнянні з ПКХМ, вивільняє до 30% електроспоживання будівель. За 2006 рік ЗАТ "БТК", застосувавши машини абсорбції BROAD на 14 об'єктах, забезпечило сумарну економію електроенергії 7,5 МВт. При всьому цьому сумарна економія інвестицій склала 350 млн рублів. Тим виробляються вимоги Федерального закону про заощадженні енергії. З іншого боку, розвиток абсорбційних технологій не ущемляє, а відповідає інтересам інвесторів і господарів будівель.

Абсорбційні технології виробництва холоду виходячи з переконань екології – безперечні фаворити. Так як вони не вживають речовин, сприяючих глобальному потеплінню і руйнування озонового шару, вдало виробляються вимоги міжнародних екологічних угод і відповідних Федеральних законів.

При проектуванні нових, реконструкції старих, особливо великих і енергоємних об'єктів слід, не покладаючись на напрацьований досвід і звичайні методи проектування, проводити аналіз декількох ймовірних варіантів ресурсозабезпечення. Такий підхід на початковій стадії проектування не тільки лише забезпечить майбутній і дуже високий економічний ефект, та й зумовить обсяг природних ресурсів, який сучасні інженери зуміють зберегти для майбутніх поколінь.

Джерело: gradostroitel.com.ua