Комплекс хімічних, фізичних і механічних випробувань для клею

З'єднання різних клейових складів були піддані широкому комплексу хімічних, фізичних і механічних випробувань. У переважній кількості випадків результат хімічного або фізичного впливу фіксувався по зміні міцності клейових швів. Випробування проводилися на зсув і відрив, в тому числі нерівномірний. Відрив – основна причина втрати несучої здатності тришарових конструкцій з тонкою обшивкою (алюміній, склопластик). Для конструкцій же з порівняно товстими обшивками вирішальним фактором стає зрушення. Однак у зв'язку з тим, що в чистому вигляді явища відриву та зсуву відсутні, на всіх видах застосовуваних матеріалів проводилися дослідження зсуву і відриву та їх поєднань.

Після відпрацювання рецептури клею проводилися і інші механічні випробування клейових з'єднань: на ударний вигин, відрив, стійкість до тривалих навантажень і т. п. Клейові композиції, як і більшість полімерів, змінюють фізико-механічні властивості з плином часу, тобто вони схильні старінню. Разом з тим зміна фізико-механічних властивостей клейових композицій відбувається в умовах, відмінних від старіння вільних полімерів, так як клейовий шов знаходиться між склеюваних матеріалами і сприймає певні навантаження. Клейовий шов не схильний безпосередньому впливу вологи, атмосферного кисню, сонячної радіації.

Дія зовнішніх умов на клейовий шов складається з сумарного впливу температури, окислювальних процесів, вологи і механічних впливів. В залежності від типу конструкцій, часу, місця та умов експлуатації співвідношення цих факторів може змінюватися в досить широких межах. Тому при вивченні клейові з'єднання піддавалися як впливу окремих факторів, так і комплексним натурних випробувань. Найбільш широкі випробування проводилися на зразках, виготовлених шляхом склеювання; крім того, всебічному випробуванню були піддані зразки з алюмінію і пінопласту, одержувані шляхом спінювання пінопласту в порожнині зразків, попередньо змащених каучуковим або епоксидним клеєм.

Всебічні випробування клейових з'єднань показали, що на водостійкість клейових швів впливають не тільки рецептура клею, технологічні режими, але і вид склеюваних матеріалів. Тривале вимочування у воді однорідних матеріалів з розвиненою поверхнею (азбестоцементу, бетону), склеєних епоксидними і фенольними клеями, практично не знижує початкової міцності склеювання. Поліефірні ж клеї при тривалій дії вологи втрачають первісну міцність на 40-50%. Це пояснюється впливом лужності азбестоцементу та бетону. При склеюванні металів (сталі, алюмінію) епоксидними клеями тривале вимочування, особливо при підвищених температурах, призводить до порушення адгезії і в результаті до падіння міцності клейових з'єднань. Однак залишкова міцність досить висока і достатня для більшості будівельних конструкцій. Як зазначалося раніше, щодо найбільшою водостійкістю (і теплостійкістю) володіють фенольні клеї. Водостійкість каучукових клеїв типу 88-Н на органічних розчинниках цілком задовільна. Вода слабко діє на клейові сполучення матеріалів, не сорбирующих вологу.

Зверніть увагу: при покупці такого будматеріалу, як піноізол, необхідно ретельно вивчити результати його випробувань, причому єдиною компанією в СНД, яка надає клієнтам повний набір документів для сертифікації піноізолу є Логрус. На офіційному сайті цієї компаній http://www.logrusnpp.ru/ можна дізнатися всю інформацію про виробництво карбамідного пінопласту, піноізолу, меттемпласта і пінополіуретану.

11 квітня 2012

Джерело: www.stroysovet.ru