Опалення

Опалення

Головні складові системи опалення

«Серце» опалювальної системи – котел. Від нього підігрітий теплоносій (вода або антифриз) за допомогою циркуляційного насоса (якщо система з примусовою циркуляцією) чи без нього (природна циркуляція) рухається по трубах і дає тепло вашому будинку через опалювальні прилади. Не рахуючи вищеназваних головних частин, в систему опалення заходить ще маса інших, дрібніших, але потрібних для звичайної роботи речей: розширювальний бак – компенсуючий температурне розширення води, фітинги – для з'єднання труб, повітряні клапани та багато іншого.

Головні види систем опалення

Вище були згадані системи з примусовою і природною циркуляцією.

В системі з примусовою циркуляцією рух теплоносія здійснюється за допомогою циркуляційного насоса. Переваги такої системи: комфорт (є можливість підтримувати задану температуру в кожній кімнаті), маленької поперечник труб, найменша різниця температур виходить з котла нагрітої води і повертається в котел остигнула (нарощує термін служби котла). Основний і, мабуть, єдиний мінус таких систем – насос вимагає наявності електрики.

В системі з природною циркуляцією роль насоса робить гравітаційна сила, що виникає за рахунок різниці щільності (питомої ваги) теплоносія в прямому і оборотному трубах (щільність гарячої води менше, вона легше, ніж прохолодна). Для такої системи потрібні труби великого діаметра, і вона дуже важко піддається регулюванню.

З іншого боку, системи опалення можуть бути відкритого і закритого типу. У першому випадку для компенсації розширення теплоносія (води або антифризу) в системі опалення вживається відкритий розширювальний бак. У 2-му – застосовується закритий розширювальний бак. У відкритій системі розширювальний бак повинен встановлюватися в найвищій точці системи. У закритій ж розташовувати мембранний бак нагорі немає ніякої необхідності. Система з закритим мембранним баком має масу переваг в порівнянні з відкритою. Ось головні:

– Бак можна розташувати там же, де і котел, іншими словами немає необхідності тягти трубу на горище;

– Немає контакту води і повітря, а як слід, і здатності розчинення у воді додаткового кисню (що продовжує термін «життя» радіаторів і котла);

– Є можливість зробити додатковий тиск навіть у найвищій точці системи опалення, що зменшує ризик утворення повітряних пробок у верхніх радіаторах.

Методи розведення труб до радіаторів

Існує два методи розведення труб до опалювальних пристроїв – однотрубна і двухтрубная. При двухтрубной до кожного радіатора підведено дві труби – «пряма» і «зворотний». Ця розводка дозволяє мати схожу температуру теплоносія на вході у всі прилади. Двухтрубная розводка може бути двох типів: а) з паралельним підключенням радіаторів, б) променева (колекторна), коли від колектора «променями» до кожного опалювального приладу підводяться дві труби – рівна й зворотний. Недолік променевої системи – великі витрати труб. Гідність – легке регулювання опалювальних пристроїв і балансування системи. При однотрубною розводці теплоносій перебігає по черзі від одного радіатора до іншого, остуджуючи при всьому цьому. Таким макаром, останній радіатор в ланцюжку може бути істотно холодніше першого. Якщо ви дбаєте про якість системи опалення, вибирайте двотрубну систему, що дозволяє регулювати температуру в кожній кімнаті. Єдиний плюс однотрубної системи – менша вартість.

Опалювальні котли

Є кілька основних показників, характеризуючих хоч який котел. По-1-х, це його потужність.

По-2-х, пальне, на якому котел працює. Вірний вибір пального гарантує малі експлуатаційні витрати протягом всього терміну служби опалювальної системи.

В-3-х, принципово спричинитися, яким чином у вас вдома буде забезпечуватися гаряче водопостачання (ГВП). Потрібно усвідомити, стане в нагоді двоконтурний котел (який відповідає як за опалення, так і по ГВП) або буде вживатися одноконтурний котел, що забезпечує тільки опалення. До будь-якого одноконтурного котла можна підключити бойлер для нагріву величезної кількості води та забезпечення комфортабельного ГВП.

Як знайти потрібну потужність котла?

Приблизна потужність котла для відмінно утепленого будинку при висоті стель до 3 м визначається наступним співвідношенням: 1 кВт потужності потрібно для опалення 10 м2. Але остаточний розрахунок необхідної потужності варто довіряти тільки експертам. Не рахуючи площі (обсягу) приміщення, при визначенні потрібної потужності потрібно правильно врахувати ще масу різних причин, серед яких матеріал і товщина стінок, кількість і розміщення вікон і величезна кількість інших характеристик.

Особливо уважним при виборі потужності потрібно бути у випадку з газовими котлами. У маркетингових буклетах або в інструкціях на котел вказується потужність при номінальному тиску газу, яке для більшості котлів одно від 13 до 20 мбар, а реальний тиск в російських газових мережах може становити 10 мбар, а час від часу і нижче. Таким макаром, казан, має номінальну потужність, наприклад 50 кВт, в більшості випадків працює лише на 2/3 власних здібностей і готовий обігріти площу тільки близько 300 м2.

Як обрати найкращий вид пального?

Є наступні варіанти: газ (природний магістральний або скраплений балонний), рідке (дизельне) пальне, електрика, тверде паливо (вугілля, дерево, кокс і ін.)

Дешевенький енергоносій – магістральний газ. Опалення за його впровадженням тягне менші експлуатаційні витрати. Якщо поруч з котеджем проходить газова магістраль, коливань в переважній більшості випадків бути не повинно.

Якщо ж газу немає, варто розглядати варіанти з електроенергією, водянистим і жорстким паливом, також зі скрапленим газом.

Проаналізувавши всі розрахунки, можна сказати, що експлуатаційні витрати при використанні для опалення солярки, скрапленого газу або електрики дуже близькі і відрізняються лише на кілька відсотків.

На 1-ий погляд виходить, що ідеальний варіант, якщо немає магістрального газу, – електроопалення. Дійсно, установка електрокотла простіше, ніж усіх інших, ціна його нижче, особлива котельня і димар не потрібні, і екології він не шкодить. Все це правда, але, на жаль, далеко не на всіх ділянках є можливість використовувати електроопалення, тому що немає достатнього виділеної електронної потужності.

Нерідко доводиться вибирати між жидкотопливной і твердопаливним котлами. 1-і не вимагають постійного завантаження пального і просто піддаються автоматизації, а за допомогою інших можна зробити систему, цілком не залежну від електроенергії.

Ціна 1 кВт теплової енергії при використанні твердого пального дуже дуже різниться залежно від його типу (дрова різних порід дерева, різні види вугілля, торф) і зазвичай лежить в межах 0,5-1 руб. Вартість може істотно змінюватися залежно від регіону і властивості твердого пального. Крім того, енергетична цінність дров з різних дерев може відрізнятися дуже істотно, що впливає і на експлуатаційні витрати. Головний недолік твердопаливних котлів – те, що вони практично не піддаються автоматизації і завантажувати пальне доводиться приблизно кожні 6-7 годин, що не дуже комфортно. Частіше жорстке пальне вибирають не за ціни, а так як інші варіанти неможливі.

дитячий стіл Своїм руками креслення

Джерело: gradostroitel.com.ua