Підпірні стінки

Підпірні стінки

Зрадити унікальний вид власної ділянки і прикрасити його можна за допомогою декоративних стін. Їх влаштовують, щоб зробити комфортні куточки, захиститися від шуму вулиці, закріпити крутий схил.

Якщо сад розміщується на схилі горбка у вигляді маленьких терас, то в місцях, де земля осипається під своєю вагою, необхідні підпірні стіни.

Така стіна захистить ділянку від розмиву, зміцнить грунт, допоможе уникнути зсувів. І при всьому цьому її можна зробити досить декоративною, такими-ж прекрасними, як штори на www.shtori.kiev.ua.

Матеріалом для підпірних стін можуть служити деревні стовпчики і бруски, бетонні та залізобетонні плити і блоки, різні природні і штучні камінці.

Якщо вживаються колоди, то їх необхідно копітко обробити антисептиком або бітумом, захистивши від грунту або гідроізолюючим матеріалом (руберойдом, поліетиленовою плівкою). Деревні стіни прекрасні, але недовговічні.

Тому доцільніше будувати стіни з більш стійких кам'яних і бетонних (залізобетонних) матеріалів.

Для будівництва не годиться білосніжний (силікатний) цегла, тому що він дуже гігроскопічний, стрімко вбирає воду і руйнується. Більш надійні і довговічні стіни із залізобетонних (бетонних) збірних і цільних блоків, але вони і більш трудомісткі. Можна зробити змішану конструкцію із залізобетонних блоків з обробкою їх червонуватим цеглою.

Матеріал для фундаменту – пісок, щебінь або гравій, бетонна підготовка або плита.

Зазвичай кам'яні підпірні стіни, щоб уникнути «виверти» їх грунтом роблять громіздкими (чим вище, тим масивніше), а залізобетонні витонченіші за рахунок опорної плити. Розглянемо кілька варіантів.

З цільного бетону (залізобетону)

Спочатку влаштовують піщану (або гравійно-піщану) підстава і ущільнюють, а на нього кладуть бетонну або залізобетонну плиту, по ширині дорівнює або незначно більше ширини підпірної стіни. Якщо такої плити під рукою немає, то її повністю можна зробити самому з цілісного бетону. Краще вздовж і впоперек укласти арматуру – стрижні, дріт, щоб у разі нерівномірного навантаження (або неякісно виконаного підстави) вона тріснула. Арматура повинна мати знизу і зверху шар бетону більше 2 см. Далі влаштовується опалубка з дощок, щільної фанери, деревно-стружкової плити, листів металу або шиферу, і стіна бетонується. При марці цементу 400 (надходить в роздрібний продаж) співвідношення компонент за обсягом приблизно таке – 1:3:4 (цемент: пісок: щебінь). При всьому цьому пісок і щебінь повинні бути по можливості чистими, без домішок глини. При 1% забрудненості витрата цементу зростає на 1%. Якщо марка цементу нижче 400, то його витрачається більше.

Підвищена увага слід приділити водоцементного справи, іншими словами відношенню ваги води до маси цементу. Чим менше це співвідношення, тим паче жорсткою буде бетонна суміш і міцніше виходить бетон. На теоретичному рівні це відношення дорівнює 0,4, але на практиці його доводять до 0,7 з урахуванням вологості піску і щебеню. Якість майбутнього бетону майже в усьому залежить і від старанності змішування бетонної консистенції.

Товщина підпірної стіни в середньому перерізі повинна складати більше '/ 4 висоти, а ширина основи приблизно 2 / С. висоти. Більшою мірою вертикальне армування, тому що бетон погано працює на вигин.

З плит і збірних залізобетонних блоків.

Стіну із залізобетону, може бути, зробити жвавіше, але для цього необхідні приблизно схожі за своїми розмірами плити або блоки.

Блоки будуть кріпитися на розчині з цементу і піску (1:3). При різних по ширині блоках, фасадну частину роблять рівною, а що вийшли опуклості утаплівают в грунт.

Фасадна частина виготовлена ступенями, яка має поверхню з нішами для квітів, дуже не потрібно, тому що при всьому цьому розчин буде кришитися, і стіна виготовлена таким методом стрімко приходить в непридатність. Ампельні рослини краще розташувати в горщиках, розташувавши їх на фасаді або висадити в грунт за верхньою кромкою стіни.

Слід звернути особливу увагу на непогану гідроізоляцію внутрішньої частини підпірної стіни (з боку грунту) – руберойдом або жарким бітумом. Забувайте і про структуру дренажу з азбестоцементних або металевих труб діам. до 10 см біля основи стіни.

З цегли та збірних залізобетонних плит і блоків.

У цьому випадку в базу лягає залізобетонна плита, а на ній на розчині цеглу. Для виготовлення розчину краще використовувати готові сухі розчинні консистенції, вони комфортні й економні, тому що їх склад вже завчасно розрахований, необхідно тільки додати певну кількість води (такі консистенції продаються в розфасованому вигляді в різній по вазі упаковці).

Залізобетонними плитами або блоками краще викласти внутрішню сторону підпірної стіни. Для даної мети слід використовувати і азбестоцементні листи, розташувавши їх внахлест.

З фасадної сторони при розшивки рустів між цеглинами на однаковій відстані в розчин, який ще не застиг, вставляються особливі маленькі анкера (або болти), за якими в майбутньому натягують волосінь або вузьку дріт. До них кріпляться ампельні або виткі рослини. Така декоративна стіна прикрасить будь-яку ділянку.

який краще придбати неодимовий магніт

Джерело: gradostroitel.com.ua


MAXCACHE: 0.48MB/0.00118 sec