Про необхідність забезпечення комплексної повірки та ремонту засобів вимірювань витрати теплової енергії і води

Про необхідність забезпечення комплексної повірки та ремонту засобів вимірювань витрати теплової енергії і води

Прийняття федерального закону № 261 ФЗ «Про заощадженні енергії і про підвищення енергетичної ефективності та про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації» поставило перед виробниками пристроїв обліку, ВПРОВАДЖУВАЛЬНА Компанія, споживачами енергоресурсів, регіональними адміністраціями певну задачку – оснащення всіх споживачів теплової енергії і води пристроями обліку в найкоротші терміни – до 1 січня 2012

При загальному усвідомленні необхідності таких робіт виникає сумнів – як реально розробники цього закону оцінили здібності виробничих, впроваджувальних, сервісних, узгоджувальних структур, зрештою, кінцевих споживачів ресурсів у реалізації такого масштабного рішення?

За минулу до прийняття закону 15-17 років пристроями обліку за різними оцінками облаштовані приблизно 40% всіх споживачів ресурсів (середній темп оснащення – 2,5% споживачів на рік). У залишилися після прийняття ФЗ № 261 два роки мається на увазі оснастити пристроями залишилися 60% споживачів (темп оснащення пристроями – 30% на рік) при невизначеному порядку фінансування цих заходів.

За рамками закону 261 ФЗ і документів, прийнятих у його розвиток, залишилися питання сервісного обслуговування та забезпечення дієвої роботи пристроїв обліку енергоресурсів протягом усього терміну їх служби. Хоча будь-якого спеца з технічної (і не тільки лише технічною) сфери зрозуміло, що будь-яке технічне виріб просить повторюваного обслуговування, створення системи сервісу в період гарантійного та післягарантійного терміну експлуатації.

Вузол обліку теплової енергії або води – досить непростий технічний об'єкт, і для його надійної безперебійної роботи, що забезпечує достовірний облік енергоресурсів, необхідні і технічні засоби (діагностичні прилади та установки, ремонтна база, запчастини та ін), і кваліфікований ремонтно-сервісний персонал, та методична база (монтажна, ремонтна, сервісна, метрологічна документація), організаційна (адміністративна) структура щодо забезпечення проведення всіх сервісних робіт.

Може бути, питання про розробку сервісних служб розробниками ФЗ 261 свідомо відкладений на майбутнє, виходячи з того, що міжповірочний інтервал пристроїв обліку теплової енергії та води становить, зазвичай, 4 роки? – Можливо, за 2 роки мається на увазі оснастити всі будівлі і споруди пристроями обліку, а вже пізніше приступати до створення сервісної бази?

Але слід враховувати, що в 2006 р. урядом РФ прийнято постанову № 307 «Про порядок надання комунальних послуг громадянам», яке стимулювало установку пристроїв побудинкового обліку тепла і води. Прилади, встановлені в узгодженні з цим постановою починаючи з 2006 р., вже в 2010 р. почали надходити на перевірку. Попит на послуги з повірки та ремонту пристроїв обліку значно виріс, в 2011 і наступних роках можна чекати його майбутнього зростання.

Відповідно до федерального закону № 94 ФЗ «Про розміщення замовлень на поставки товарів, виконання робіт, надання послуг для державних і муніципальних потреб» основним і фактично єдиним аспектом для визначення постачальника пристроїв (вузлів) обліку енергоресурсів є вартість договору.

Так як у фінансуванні встановлення будинкових вузлів обліку, або організації конкурсів на розміщення таких замовлень учавствуют місцеві адміністрації (як безпосередньо, так і через контрольовані керуючі компанії), то більша частина конкурсів проводиться на підставі вимог 94 ФЗ. Вимоги мінімуму ціни на договір призводить в ряді випадків до встановлення вузлів обліку з пристроями, арматурою низького властивості, що неминуче призводить до швидкого виходу обладнання з ладу. І при такому результаті володар вузла обліку вже в 1-і роки експлуатації зобов'язаний нести суворі витрати з позачергових ремонт, повірка, монтажу / демонтажу обладнання. Відсутність сервісних структур з ремонту та повірці пристроїв обліку енергоресурсів ще більше погіршують ситуацію, і зводять до мінімуму передбачувану економію від впровадження систем обліку енергоресурсів.

Звернемося наприклад з практики. Спочатку 2003 року в Кіровській області різко зросли суми, пропоновані популяції за квитанціями оплати житлово-комунальних послуг. У чому причина? До 2003 р. населення оплачувало 40% ціни споживаних енергоресурсів, інші 60% відшкодовувалися у вигляді економних дотацій. З 2003. м. дещиця населення в оплаті ресурсів була збільшена до 60%, таким макаром вийшло 1,5 кратної підвищення сум за рахунками. Відразу був змінений тариф на енергоресурси, який для населення не змінювався протягом 2 років, підвищення склало 25-30%. Зрештою сума по платіжних квитанціях для населення за ресурси виросла практично в 2 рази.

Так як ціна термічний енергії від місцевих котелень значно перевершує ціна енергії при централізованому опаленні, більше зростання припав на населення райцентрів, які мають значно найменші доходи в порівнянні з жителями обласного центру.

У результаті в березні 2003 р. в області відбувся стрибок попиту на прилади обліку теплової енергії і води. Спец підприємства робили місячний план продажів по лічильника за 2-3 дні. Аналогічне зростання спостерігалося і по попиту на лічильники теплової енергії, де основними покупцями виступали мешканці будинків, розташованих у райцентрах області. Природно, що при малих доходи мешканців райцентрів вибір робився на користь дешевих пристроїв обліку. Тоді такими були теплолічильники на базі вихрових витратомірів виробника, який до істинного часу закрив це створення.

За весну-літо 2003 р. по області були встановлені сотки таких пристроїв. Здавалося б, поставили прилади з міжповірочним інтервалом 4 роки, налагодили порядок розрахунків, все гаразд, чергові питання виникнуть тільки через 4 роки. Але вже через півроку – з кінця осені 2003 р. (після підключення систем теплопостачання) різко зріс потік пристроїв, що спрямовуються на ремонт та позачергову повірку.

Причина – установка пристроїв виконувався в умовах найбільшої економії витрат, у непристосованих підвальних (напівпідвальних) приміщеннях, при великих рівнях вологості, при недотриманні температурних режимів експлуатації пристроїв. Ну і якість пристроїв залишало бажати кращого.

Таким макаром, поряд з виконанням вимог ФЗ 261 необхідні негайні дії з організації структур з повірки та ремонту пристроїв обліку теплової енергії і води, оснащення їх необхідним перевірним обладнанням, методичними матеріалами, підготовка спец персоналу. Головним технічним засобом таких структур є проливний перевірочна установка. Загальні вимоги до проливним установках визначені у роботах [1,2,3]

1) універсальність. Велика номенклатура експлуатованих витратомірів призводить до необхідності тримати під контролем наступні типи вихідних сигналів: 0-10 В, 0 (4) 5 (20) мА, 0-20000 Гц, RS 232 (485), «сухий контакт», «зірочка»; повинна бути передбачена можливість зорового зняття показань із лічильників старих серій і ручне введення їх з клавіатури комп'ютера; режими «старт-стоп»;

2) кращий рівень автоматизації. Ручні операції повинні бути зведені до установки первинного датчика на десктоп, підключенню його вихідних ланцюгів до вхідних ланцюгах установки;

3) для виключення несанкціонованого втручання в роботу потрібно створення різних рівнів доступу до програмного забезпечення установки – наявність паролів виготовлювача, повірителя;

4) з метою забезпечення безпеки персоналу необхідно передбачити пристрої для сигналізації про аварійні ситуації, наявність пристроїв захисного відключення;

5) металоконструкції установок слід робити з корозійно-стійких матеріалів. Ця вимога обгрунтовано наявністю в датчиках повіряються витратомірів залишків технологічних рідин, що призводять до прискореної корозії металоконструкцій установки;

6) у установках повинні бути передбачена інтегрована постійно діюча система водоочищення для усунення з води різних домішок;

7) застосування економічних малошумящих циркуляційних насосів. Впровадження насосів загальнопромислового виконання неприемлимо через створюваного ними найвищого рівня шуму і вібрації, неприпустимих у повірочних лабораторіях;

8) застосування еталонних пристроїв найвищого класу точності;

9) впровадження перетворювачів частоти з вбудованими фільтрами радіоперешкод і мережевими дроселями для мінімізації впливу електричних перешкод на вивіреного приладу й елементи повірочної установки. Застосування перетворювачів частоти дозволяє також вирішити ще одну проблему – виключити пульсації витрати води, що генеруються насосами;

10) повинна бути передбачена повірка всіх інтегрованих еталонних засобів вимірювань без їх демонтажу з місць експлуатації;

11) широке поширення масових витратомірів класу точності 0,15% вимагає, щоб клас точності установок був не гірше 0,05%;

12) більш доцільно мати два методи повірки – великий і масовий. Масовий спосіб (статичного зважування) дозволяє досягти більш високого класу точності. Застосування великої способу повірки звіренням показань вивіреного і еталонного витратоміра дозволяє істотно зменшити витрати часу на перевірку, при всьому цьому для повірки самих еталонних витратомірів можна використовувати інтегровані в установку ваги;

13) потрібно передбачити систему контролю наявності витоків води з гідравлічного тракту;

14) можливість забезпечення в гідравлічному тракті установки тиску, передбаченого методиками повірки на проливає витратоміри;

15) система деаерації повинна забезпечувати відділення повітря, його видалення з гідравлічного тракту;

16) установки повинні бути блочними (зроблені в промислових умовах) і транспортабельні для забезпечення здатності перевезення до замовника будь-яким видом транспорту;

17) принциповою вимогою є компактність установки для виключення значних витрат на будівництво нових приміщень;

18) не рахуючи потрібних технічних характеристик проливний установка повинна мати сучасний дизайн і забезпечувати персоналу комфортабельні умови для роботи.

Для технічного забезпечення сервісних служб (або самостійних компаній) з обслуговування пристроїв в процесі використання ІТЦ «Промавтоматика» протягом ряду років розробляє і виробляє подальше обладнання (рис.1, 2).

Рис. 1. Шматок проливний установки ВПУ-07.

Установки створені для опції, градуювання, калібрування, юстирування, повірки та інших робіт з визначення метрологічних та технічних характеристик витратомірів, витратомірів-лічильників води, перетворювачів витрати різного призначення.

Рис. 2. Шматок проливний установки ВПУ-05.

Довголітній досвід робіт з різними замовниками дозволив зробити уніфіковані установки для повірки пристроїв самих різних конструкцій – за будівельними довжинами первинних перетворювачів пристроїв; – за вимогами до прямих ділянках при виконанні повірочних робіт; – по конструкції прісоедінітелей (фланець, сендвіч, різьба) – за кількістю і величинам повірочних витрат; – за обсягами проливаемой води на кожному перевірочні витраті, – за кількістю пролівок на кожному перевірочні витраті, – за типами вихідних сигналів повіряються витратомірів; – за методами обробки результатів пролівок.

Укупі з тим до цього часу немає ясності – скільки в Росії існує повірочних установок для лічильників води, які вони мають властивості. Тому Росстандарт РФ було б доцільно:

зробити єдиний відкритий реєстр проливних установок, доступний будь-якому можливому замовнику послуг з повірки пристроїв, з розміщенням його на веб-сайті Росстандарта;

в директивному порядку зобов'язати господарів проливних повірочних установок проводити радіальні звірення. Наприклад, в рамках федерального околиця і під управлінням ведучого в цьому оточенні ЦСМа. В якості проекту методики звірення можуть бути прийнята практична методика, яка вже протягом ряду років вживається ВАТ «Тевіс» (м. Тольятті), яка не один раз викладалася і обговорювалася на науково-практичних конференціях, на Інтернет-форумах.

Сама по собі проливний установка є потрібним, але не достатньою елементом лабораторії з ремонту та повірки засобів вимірювань термічний енергії і води. Наявні методики повірки, зазвичай, мають на увазі поелементну перевірку теплолічильників: – витратомірів, теплообчислювачів, термоперетворювачів, датчиків тиску.

Тому крім проливний установки в перевірочній лабораторії потрібно наявність як мінімум ще трьох робочих місць, споряджених належними еталонними пристроями: – калібраторами електронних сигналів, магазинами опорів; – нульовим, паровим і регульованим термостатами, еталонними покажчиками температури; – задатчиками тиску і еталонними манометрами. Для оснащення повірочних лабораторій Інженерно-технічний Центр «Промавтоматика» приступив до створення всеохоплюючих повірочних лабораторій з повірки теплолічильників і витратомірів, споряджених потрібним комплектом стандартів і обладнання.

Джерело: gradostroitel.com.ua