Рекомендації з монтажу опалювальних систем

Рекомендації з монтажу опалювальних систем

З наявних варіантів підігріву особистих будинків найбільш поширеним в поточний час є особисті рідинні системи опалення. Печі, каміни, також електронні нагрівальні прилади (масляні радіатори, тепловентилятори, термічні гармати, "ІК" – обігрівачі та ін) прийнято використовувати в якості допоміжних джерел тепла. У цілому, під системою опалення слід усвідомлювати сукупність опалювальних пристроїв, трубопроводів, насосів, запірно-регулюючих пристроїв, засобів автоматики і контролю, створених для передачі термічний енергії від генератора тепла в опалювальні приміщення (див. рис).

Ефективність, надійність і довговічність персональної системи опалення залежатиме від обраної схеми, її правильного розрахунку і монтажу, властивості девайсів, грамотної експлуатації і своєчасного технічного обслуговування.

Як підібрати котел

В якості генератора тепла в рідинної системі опалення виступає котел. Тип котла (електронний, рідкопаливний, твердопаливний, комбінований, газовий) безпосередньо залежить від того, який вид пального переважає в регіоні проживання і як відмінно розвинена навколишня інфраструктура. Статистичні дані свідчать про те, що з повного кількості експлуатованих в Росії котлів близько половини працюють на газі, ще третина – на дизельному пальному, менше 5% – твердопаливні, порядку 10% – електронні. Беручи до уваги цю подію, наступні міркування стосуватимуться газових опалювальних котлів.

Ефективність роботи автономної системи опалення, спочатку, знаходиться в залежності від потужності обраного котла. Недостатня потужність не дозволить досягти комфортної температури в прохолодну пору року, надлишкова – приведе до перевитрати пального.

Визначальними параметрами, на які слід спиратися при орієнтовному розрахунку теплової потужності, є:

а) площа опалювального приміщення (S);

б) питома потужність котла на 10 кв.м приміщення, яка встановлюється з урахуванням поправок на кліматичні умови регіону (W уд.).

Є прийняті значення питомої потужності по кліматичних зонах:

– для Підмосков'я

Wуд. = 1,2 – 1,5 кВт;

– для Північних районів

Wуд. = 1,5 – 2,0 кВт;

– для Південних районів

Wуд. = 0,7 – 0,9 кВт.

Розрахунок потужності котла (W кіт.) Здійснюється за формулою: Wкот. = SW уд. / 10

Нерідко для зручності розрахунків використовують усереднене значення Wуд., Рівне одиниці. Виходячи з цього, прийнято вибирати потужність котла з розрахунку 10 кВт на 100 кв.м опалювального приміщення.

При розрахунку характеристик системи опалення необхідно знати кількість води, яким заповнюється система (обсяг системи – V сист.). Його значення оціночно можна вирахувати виходячи зі співвідношення: 15 л води на 1 кВт потужності котла.

Таким макаром, об'єм води в системі визначається за формулою: V сист. = W кіт. 15

Більш чіткі дані виходять зі складання обсягів теплообмінника котла, трубопроводів і опалювальних пристроїв (батарей, радіаторів).

Приклад:

1. Площа опалювального приміщення S = 100 кв. м;

2. Споживана потужність (W уд.) Для Підмосков'я = 1,2 кВт;

W кіт. = 100 1,2 / 10 = 12 кВт;

V сист. = 12 15 = 180 л.

У таблиці 1 наведена приблизна потужність котлів залежно від площі обслуговується будинку (для Підмосков'я).

Таблиця 1

Площа будинку, кв. м

Потужність котла, кВт

60 – 200

до 25

200 – 300

25 – 35

300 – 600

35 – 60

600 – 1200

60 – 100

Від площі будинку залежатиме тип системи водяного опалення. Система з природною циркуляцією (через малу інерційності) може бути застосована в будинку площею менше 100 кв.м. Для будинків більшої площі буде потрібно примусова циркуляція теплоносія в системі, забезпечується включенням в систему циркуляційних насосів. Вони, зазвичай, встановлюються в оборотну лінію, ведену від опалювальних пристроїв до котла, для того, щоб продовжити термін служби деталей, позбавивши їх від незмінного контакту з гарячою водою. Сучасні циркуляційні насоси компактні, фактично безшумні і встановлюються конкретно на трубі.

Самі технологічні з їх мають автоматом змінювати частоту обертання, що дозволяє насосу самостійно пристосуватися до зміни потреб системи опалення (наприклад, у разі використання термостатичних вентилів на опалювальних пристроях). Інтегрований циркуляційний насос, зазвичай, облаштовані і сучасні котли для персональної установки.

Обладнання котелень

При обладнанні системи опалення слід врахувати, що котельне обладнання не тільки лише має відповідати вимогам термічного розрахунку, та й встановлюватимуться із дотриманням всіх прийнятих правил. Особливо важливо це для газових пристроїв, що вимагають чітко визначених в нормативних документах заходів безпеки.

Так, при виборі місця для котла (проектуванні системи) слід керуватися вимогами СНиП II-35-76 «Котельні установки» і Зводом правил з проектування автономних систем теплопостачання СП 41-104-2000.

Вимоги до приміщення (топкової), створеному для монтажу газових котлів:

площа – більше 4 кв.м на один котел;

висота стель – більше 2,5 м;

зовнішня двері шириною більше 80 см;

вікно природного освітлення (на кожні 10 куб.м приміщення – 0,3 кв.м вікна);

отвір для притоку зовнішнього повітря – більше 8 кв.см на 1 кВт номінальної потужності котла, або 30 кв.см на 1 кВт – у разі припливу повітря зсередини будівлі;

при проектуванні і будівництві димоходів для забезпечення достатньої тяги і відсутності задування (появи оборотної тяги) доцільно виводити верхній зріз димоходу вище гребеня даху;

димопровод (або димоходи – при встановленні двох котлів) зобов'язаний мати переріз, відповідне встановлюється обладнання (площа перерізу димоходу не може бути менше площі вихідного перетину димоходу котла);

в кожному димоході повинно бути ревізійне отвір, розташоване нижче вхідного отвору димоходу більш ніж на 25 см;

канал природної вентиляції у вищій частини приміщення;

введені рівна й зворотний труби системи опалення;

введення трубопроводу прохолодного водопостачання;

введена труба внутрішньої розводки спекотної (побутовий) води;

каналізаційний стік;

джерело електроживлення, розміщений на окремому АЗС (автоматі захисту мережі) вступного щитка 220В, 20А;

введений провідник будинкового контуру заземлення.

Слід мати на увазі, що повне згоряння газу може бути при певному співвідношенні «повітря – газ», тому одним з критерій є наявність припливу повітря до камери згоряння котла. Так як потрібний для горіння кисень, зазвичай, береться в тому ж приміщенні, де і встановлений котел, то в ньому потрібно забезпечити приплив повітря ззовні. Зазвичай його обсяг коливається в межах 30 куб.м / год (конкретно таку кількість повітря потрібна для повного згоряння 2,5 куб.м / год газу, щоб отримати середнє значення термічний потужності = 20000 ккал / год, або 23,3 кВт). Власникові слід знати, що при недоліку повітря газ не згорає стовідсотково, і в підсумку з'являється монооксид вуглецю (речовина без кольору і аромату). Перебування людини в приміщенні з концентрацією оксиду вуглецю 1% протягом 15 хвилин може привести до смертельного фіналу. Крім того, горіння газу з недоліком повітря збільшує його споживання і, як слід, збільшує витрати енергоносія на нагрів. Ймовірним рішенням для оптимізації повітрообміну при обладнанні персональної котельні є впровадження коаксіальних («труба в трубі») димоходів, що дозволяють відразу відводити продукти згоряння і забирати свіже повітря зовні.

Дієва робота всієї системи опалення безпосередньо залежить від димоходу – повітряного каналу, по якому будуть видалятися перероблені гази. Він може являти собою звичайну пічну трубу, складену з цегли, або сучасну модульну залізну конструкцію для відведення диму (наприклад, вже згадуваний коаксіальний димар). Важливим показником його роботи є тяга (від неї залежить вдала робота котла). Силу тяги можна збільшити за рахунок конструктивних особливостей димохідної труби, тобто певного співвідношення її висоти і поперечного перерізу (див. рис).

Істотною проблемою при експлуатації коаксіального димоходу в критеріях прохолодною зими є замерзання конденсату на виході з димоходу і в прямому трубі. Це може призвести до зменшення повітрозабору та тяги, а в граничному випадку – блокуванні автоматикою безпеки. Ризик цього явища значно знижує котельне обладнання з плавним запуском і системою автоматичної опції котла AUTO (можна згадати котли новітньої лінійки ARISTON – наприклад, GENUS). Такі функції дозволяють рівномірно прогріти стіни димоходу і знизити кількість циклів розпалювання / зупинки котла, тим знижуючи конденсатообразованія і запобігаючи заледеніння. Потрібно побачити, що в поточний час спецами компанії розроблені і вдало використовуються модульні системи димовідведення із захистом від замерзання (конденсатосборник унікальній конструкції). Такі системи з успіхом зарекомендували себе минулої прохолодну зиму в деяких регіонах Росії (наприклад, у Білгород і Костромської області).

Вибір трубопроводів

Трубопроводи для системи опалення є «кровоносними судинами», і тому до їх вибору слід поставитися з належною увагою. Асортимент пропонованих ринком труб досить великий. Це:

залізні, залізні покриті цинком, нержавіючі;

мідні;

полімерні (металопластикові, поліетиленові, поліпропіленові армовані алюмінієм).

До недоліків залізних труб необхідно віднести потреба в зварювальних роботах при монтажі системи і корозійні процеси, що відбуваються на поверхні металу. Ці недоліки будуть відсутні в покритих цинком труб, якщо при їх монтажі не застосовувалось зварювання.

Перерахованих вище негативних явищ позбавлені полімерні труби, посеред яких прибутково відрізняються металопластикові конструкції (це пластмасова труба з шаром алюмінієвої фольги). Основними плюсами таких труб є:

абсолютна кіслородонепроніцаемость, що дозволяє уповільнити процес корозії і зносу опалювального обладнання;

маленький коефіцієнт лінійного розширення, що дозволяє обходитися без додаткових компенсаторів при монтажі магістралей;

найвища механічна міцність;

стійкість до корозії та відкладення осаду на внутрішній поверхні;

антистатичність;

маленьке гідравлічний опір.

Металопластикові труби (можна згадати VALTEC або PRANDELLI (Італія)) монтують за допомогою пресових або різьбових з'єднань без впровадження зварювальних робіт. Це дозволяє знизити собівартість монтажних робіт і отримати екологічно безпечну систему опалення. Оснащується така система і девайсами (трійники, відводи, кульові крани і т.п.), конструкція яких відрізняється надійністю в роботі і довговічністю. Іншим протикорозійним матеріалом для труб є пластик, що витримує найвищу температуру 100 С.

Тим, хто вирішить «сховати» трубопроводи в стінках будинку з наступною закладенням, будуть потрібні мідні труби, з'єднані способом високотемпературної пайки серебросодержащих припоєм. Мідь має стійкість до високих температур (200 С), а мідні трубопроводи витримують тиск на розрив 200 атм. На сьогодні це єдиний метод отримати повністю надійну систему, здатну прослужити не одне покоління.

Витрата трубопроводів в системі опалення особистого будинку буде залежати від обраної володарем схеми розводки (двотрубна або однотрубна). В іншому, будь-яка якісно спроектована і змонтована система опалення дозволяє регулювати температуру в кожному опалювальному приміщенні за допомогою терморегуляторів. При всьому цьому потрібно враховувати, що однотрубна система підходить лише для будинків з відносно маленькою площею (до 150 кв.м).

Вибір опалювальних пристроїв і поради до монтажу

Подальшим елементом системи опалення є радіатори. На сьогодні найкращими високоякісними показниками володіють не чавунні, як прийнято було вважати, а анодовані радіатори, яким притаманні міцність біметалу, противокоррозийной стійкість чавуну і термічні властивості алюмінію. Анодування внутрішньої поверхні перетворює її в корунд, тому поверхня не руйнується в процесі контакту з жаркою водою. Збільшені розміри внутрішніх каналів, відсутність звужених місць виключають утворення застою і засмічення. Дизайнерське виконання анодируваних радіаторів незрівнянно вище, ніж у всіх раніше використовуваних опалювальних пристроїв.

Для розрахунку числа секцій в радіаторі користуються наступною залежністю. Необхідно знати тепловтрату однієї секції (у ВАТ) (див. табл. 2) і поділити її на коефіцієнт 100. У підсумку виходить число квадратних метрів, яке здатна ця секція обігріти. Знаючи площу приміщення (при середньому значенні висоти стель – менше 2,7 м), чи не важко порахувати потрібну кількість секцій. Наприклад, якщо одна секція обігріває приміщення площею приблизно 2 кв.м (199 Вт ділимо на 100), то для кімнати площею 16 кв.м буде потрібно вісім секцій. У цьому випадку, якщо приміщення кутове або в кімнаті є балкон, то кількість секцій нарощують (зазвичай, на 2 – 3). Слід мати на увазі, що в середньому на 10% менше тепла дає радіатор, поміщений в глибоку нішу під підвіконням. Декоративний короб, яким нерідко закривають батарею, відбирає 15-20% тепла. Зменшує тепловтрату опалювальних пристроїв і трубопроводів кожен наступний шар фарби.

Таблиця 2. Властивості сучасних опалювальних радіаторів

Вид радіатора

Тиск: робочий / обпресувальне / руйнування

Обмеження за рН

Корозійний вплив

Потужність секції при h = 500 мм, Dt = 70С, Вт

Гарантія, (років)

Кисню

Блукаючих струмів

Електролітичних пар

Металевої

Трубчастий

6-12/9-18.27

6.5 – 9.0

да

да

слабеньке

85

1

Металевий

6-9/12-15/20-25

6.5 – 9.0

Є

Є

Є

110

10

Дюралевий

10-20/15-30/30-50

7 – 8

Є

да

да

175 – 199

3 – 10

Біметалічний

35/57/75

6.5 – 9.0

да

да

слабеньке

199

3 – 10

Анодований

15-40/25-75/215

6.5 – 9.0

Є

Є

Є

216.3

30

При монтажі радіаторів слід дотримуватися певних вимог. Вони досить прості, але бажані для виконання:

радіатори встановлюються під вікнами (щоб тепле повітря, що піднімається від радіатора, перекрив рух прохолодного повітря від вікна);

нагрівальні прилади встановлюють таким чином, щоб їх «ребра» розміщувалися строго вертикально;

в кожному окремо взятому приміщенні нагрівальні елементи повинні розміщуватися на цьому ж рівні (по горизонталі);

відстань від підлоги до низу приладу рекомендується робити більше 60 мм (для зручності прибирання підлоги під нагрівальним елементом), а зверху приладу до підвіконня – більше 50 мм (щоб забезпечувалася можливість зняти радіатор без демонтажу підвіконної дошки).

Наявний в продажу асортимент радіаторів (від залізних трубчастих до біметалічних і анодованих) дуже широкий і дозволяє скомпонувати систему будь-якої проблеми.

Запірно-регулююча арматура

Найвищий рівень комфорту в приміщеннях немислимий без запірно-регулюючої арматури опалювальних пристроїв. Завдяки їй вирішуються такі завдання, як регулювання тепловтрати опалювального приладу, також його відключення від системи опалення в разі аварії або при проведенні профілактичних робіт. В якості запірно-регулюючої арматури, яка встановлюється на підводках до радіаторів, використовуються конусні вентилі, кульові крани або автоматичні радіаторні регулятори (терморегулятори). Регулювання тепловтрати за допомогою конусних вентилів і кульових кранів здійснюється вручну і вимагає постійного уваги. Приладом, позбавленим цих недоліків, є автоматичний радіаторний регулятор (наприклад, DANFOSS). Він самостійно забезпечує підтримання даної температури в приміщенні методом автоматичного регулювання теплообміну радіатора, при всьому цьому працює без додаткового джерела енергії та об'єднує усередині себе функції датчика температури і водяного клапана. Зараз розроблені конструкції терморегуляторів для всіх типів систем опалення. Місцем їх установки служить подає підводка до опалювального приладу. Існує два типи терморегуляторів: рідинні і газонаповнені. Прилади з газовим заповненням характеризуються фактично моментальної реакцією на зміну температури в приміщенні. Термін служби таких терморегуляторів досить тривалий – понад 20 років. Ефективність впровадження терморегуляторів в опалювальних пристроях доведена світовим і російським досвідом. Їх впровадження дозволяє економити до 30% теплової енергії в опалювальний сезон. Термін окупності пристроїв – менше 1,5 років.

Персональна система опалення буде дієвою, надійною, економною і безпечною тільки в цьому випадку, якщо всі її складові окремо володіють цими необхідними властивостями. Тому підходити до вибору обладнання і матеріалів для такої системи слід з найбільшою увагою, віддаючи переваги продуктам компаній, здавна і відмінно зарекомендували себе на світовому та російською ринку. Тільки в даному випадку може бути забезпечити гідний комфорт на довгі роки.

Джерело: gradostroitel.com.ua