Стиль поп-арт

5ef4ac7d13c8Стиль поп-арт, захопив у п'ятдесяті-шістдесяті роки XX в. Америку, а потім і Європу, сьогодні більше асоціюється з картинками героїв коміксів (творами Роя Ліхтенштайна) і багаторазово дубльованими зображеннями супів Кемпбелл, банок кока-коли, а також портретами Мерилін Монро та Елвіса Преслі роботи Енді Ворхола. 

Для меблів в стилі поп-арт характерні обтічні форми і «кислотні» квіти. Абстрактний малюнок, кричуща забарвлення, глянсові поверхні і, звичайно ж, пластик, винайдений у ті роки, – невід'ємні ознаки цього напрямку в дизайні.

Народившись як демократичне мистецтво, "що освоює" предмети масового споживання, поп-арт став стилем для вибраних, "для тих, хто розуміє».

При цьому другий зміст слова англійського слова «pop» залишається незмінним. Це вигук («хлоп» або «бух») все з тих же коміксів. Інтер'єр, виконаний у дусі поп-арту, незмінно залучає до себе увага несподіваними епатажними пріемамі.В приміщенні, оформленому в стилі поп-арт, багато вільного місця. Геть перегородки та двері скрізь, де тільки можна! Простір ділиться на зони за допомогою подіумів, виступів на стелі, декоративних фіранок. Таким чином, виникають ірреальні, ілюзорні можливості за рахунок використання графіки, живопису на площинах стін і застосування найрізноманітніших дзеркальних поверхонь.
Незвичайні простору впливають на сприйняття, створюють певну емоційну атмосферу, викликають різноманітні почуття й асоціації, причому людина навіть не може описати їх, та й не повинен. Це адже демократичний стиль, який ні до чого не зобов'язує. У попарт інтер'єрі не вітаються природні кольори, зате знаходять право на життя неприродні – рожевий, в'їдливо-салатовий, сріблястий.

MAXCACHE: 0.47MB/0.00016 sec