Техніка та кухонний побут

Техніка та кухонний побут

На вулиці мороз – час, коли особливо хочеться тепла, смачною спекотної їжі і кухонного комфорту. Усім цим нас забезпечують звичайні і вже незамінні прилади: сучасна функціональна домашня техніка така ж природна річ на нашій кухні, як відро для сміття або рушник.

Облагороджування сучасної кухонної місцевості має відбуватися задумливо, не кваплячись – з величезної кількості пропонованих моделей, з різними функціональними можливостями і варіантів виконання потрібно обрати прилади, раціональні з технічної, екологічної та естетичної точки зору.

Зазвичай центр кухні – плита. Фактично через неї і з'явилася кухня, як самостійне приміщення багато століть назад. Але зараз сучасні плити, не втрачаючи свого значення, начебто зникають, перетворюючись з масивних кухонних чудовиськ в плоскі варильні панелі. Газові електронні стеклокерамические, з сенсорним управлінням, індукційні (вже й не "плита" в звичайному розумінні, бо не гріються, а ведуть взаємодія з магнітним шаром дна у каструлі) мають свої переваги і свої недоліки.

Самі "провінутіе", природно, стеклокерамические з сенсорним управлінням і індукційні. Але газові плити – це теж не застарілий варіант. Є газові пальники, здатні забезпечити тонкі температурні аспекти, нарощувати температуру з боків і стримувати в центрі, з потрійним рядом полум'я, з системою "газ-контроль", яка припиняє подачу газу у разі попадання води.

А духові шафи сучасних варіантів мають вищу потужність, з каталізатором для чищення повітря, гідролізний або піролізної чищенням, коли духовка сама спалює без залишку жирові відкладення на стінах. Вони облаштовані грилем і рожном для смаження, каменем для випічки піци, і температурним щупом, які вводиться всередину продукту для контролю його стану.

Функцій закладених в прилади так багато, що деякі з них можуть вам і не знадобитися. Але їх напевно оцінять гурмани або майстра. Тому, вибираючи плиту і домашню техніку вообщем, принципово оцінити, які з її функцій вами будуть вживатися, а за зайві «навороти», може бути, не варто й переплачувати.

Не рахуючи вогню, принципової стихією в сучасній кухні є лід і мороз. З 40-х років минулого століття населення землі без холодильників прожити вже не може.

Сердечком хоч якогось холодильника є компресор, під час роботи він жене по трубках холодоагент – особлива речовина, за допомогою якого і відбувається охолодження. Якщо у холодильника два компресори, остигання йде по двох незалежних циклам: в холодильній і морозильній камері.

За типом охолодження розрізняються холодильники з "плачучої стіною" і "no frost". 1-і вживають природну циркуляцію прохолодного повітря, коли міститься в ньому волога конденсується на задній стіні камери, перетворюючись на іній. Коли компресор перестає працювати, він тане і стікає в спеціальну ємність над компресором. Коли компресор включиться, камера над ним гріється, рідина випаровується – відбувається автоматичне розморожування. Рівень вологості при всьому цьому природний, що відмінно для товарів: вони не пересихають. Але в морозильній камері цей принцип не діє і його доводиться часом розморожувати вручну. Недоліком такої системи є нерівномірність охолодження всередині холодильника: біля стіни з інеєм температура нижче, ніж поруч із дверима.

У системі "no frost" прохолодний і сухе повітря ганяє по холодильній камері вентилятор, волога не конденсується на стінах, а витягується з повітря і виводиться назовні в спеціальну ванночку з холодильником. Необхідність у розморожуванні відпадає, потрібно тільки зливати воду з ванночки. Сучасні моделі холодильників з'єднують таку систему з різними технологіями подачі прохолодного повітря: з чотирьох сторін, закручується по спіралі і т.д.. Таким макаром температура в камері всюди схожа. Але тут недоліком є сухість повітря, від якої мучаться зелень, овочі та фрукти.

Є моделі холодильників, що мають змішану систему охолодження, коли в холодильній камері вживається природна система і "no frost" – в морозильній.

Є моделі, де ще є додаткові корисні режими роботи. Наприклад, "морозна свіжість", коли в особливих закритих контейнерах підтримується нульова температура, а окремі фільтри регулюють рівень вологості в їх. Або режим "суперзаморожування", коли в морозильній камері досягається дуже низька температура до -38 градусів, аналогічний режим "суперохлажденіе" для холодильної камери дозволяє досягти в ній -2 градусів для жвавого остигання товарів. У деяких двокамерних моделях є екзотичний режим "відпустку", коли, навічно їдучи з дому, можна відключити холодильну камеру, залишивши її двері відкритими, щоб не з'явився неприємний запах, а морозильна камера при всьому цьому буде продовжувати працювати.

Революцією в методі виготовлення їжі стали мікрохвильові печі, які готують жвавіше звичайних плит, при всьому цьому не треба жиру і води. Правда, з їх проникненням на кухні з'явилися і чутки про їх загрози. Але лякаюче багатьох випромінювання в мікрохвильових печах, це ті ж радіохвилі: так на маленьких і середніх хвилях ми слухаємо музику, а за допомогою тих же хвиль, але високої частоти, смажимо курку. Крім того, дверцята плит облаштовані спеціальною залізною мережею, а деякі сучасні моделі до того ж магнітної пасткою, встановленої по периметру дверцят.

Мікрохвилі одномоментно потрапляють на глибину від 2,5 до 5 см і вся споживана енергія йде на виготовлення їжі, а не нагрівання навколишнього повітря. Багато моделей облаштовані грилем у двох варіантах: закритий кварцовий або тен-нагрівач, який автоматом встановлюється на дуже близьку відстань для дієвої віддачі тепла. При цьому над піцою він встановлюється горизонтально а над куркою – під кутом в 45 градусів. Все більш популярним стає режим конвекції, коли вентилятор обдуває страву гарячим повітрям, забезпечуючи рум'яну скоринку, наприклад, в випічки.

Найближчим часом всі частіше мікрохвильовки вбудовують в кухонні меблі, а моделі з грилем вживають замість духовки і вбудовують під варильну панель. При всьому цьому вони компактніше духовок, зберігають енергію і зменшують час виготовлення страв.

Джерело: gradostroitel.com.ua