Вибір потужності котла для системи опалення приватного будинку

Вибір потужності котла для системи опалення приватного будинку

У даній статті розглядаються особливості підбору опалювального котла для системи опалення та теплопостачання особистого будинку (котеджу) площею 150 – 450 кв.м., розміщеного в Столичної області. Розглядається більш поширений варіант побудови системи опалення та теплопостачання, з більш звичайними складовими.

У переважній більшості особистих будинків (особняків) навантаженням для котла служать три компоненти:

система радіаторного опалення;

система водяних теплих підлог;

система виготовлення спекотної води для побутових потреб (гаряче водопостачання – ГВП).

Детальніше про виробників котельного обладнання та моделях котлів для систем опалення індивідуальних будинків, можна з'ясувати в оглядах, проведених фахівцями нашої компанії.

Система радіаторного опалення створена для покриття тепловтрат будівлі та підтримки даної температури в його приміщеннях – це загальновідомий факт. Є також варіанти безрадіаторного опалення, на базі повітряного опалення або опалення системою теплих підлог. Один з таких варіантів – на базі теплої підлоги – реалізований спецами нашої компанії в червні 2009 року. Але, огляд цих варіантів – тема окремої статті.

Термічна потужність системи радіаторного опалення знаходиться в залежності від багатьох причин, основними з яких є архітектурно-планувальні та конструктивні особливості будівлі. Аналіз тепловтрат реальних особистих будинків і особняків, виконаних в класичному будівельному стилі (відсутність вікон від підлоги до стелі, оптимальний контур будови, достатню утеплення огороджувальних конструкцій) показав, що залежність потужності системи опалення від площі будинку можна представити у вигляді графіка.

Графік залежності потужності системи опалення від площі будинку.

Опорними точками показані тепловіддачі реалізованих проектів систем опалення, проектування та встановлення яких виконаний спецами компанії "Інж-Ін".

Неважко бачити, що питома потужність системи опалення знижується зі значення 127 Вт/м2 для будинків найменшою площі (100-150 м2) в 85-80 Вт/м2 для будинків площею 400-500 м2, що дещо не відповідає шаблонної величиною 100 Вт/м2 , яку зазвичай вживають для підготовчого підбору обладнання.

Пояснюється цей феномен тим, що окремо що стоїть будинок найменшою площі має найменш раціональне розміщення приміщень виходячи з переконань теплотехніки. Приміром, у теоретичному 2-х поверховому будинку площею близько 150 м2 по 4 кімнати на поверсі – всі кімнати будуть кутовими, і не вважаючи тепловтрат через стінки і вікна будуть мати тепловіддачі через пів на 1-му поверсі і через покрівлю на 2-му .

З ростом загальної площі будинку виникають приміщення, суміжні з опалювальними, також внутрішні (не мають зовнішніх стінок) приміщення. Виходячи з цього, питомі тепловіддачі будови знижуються.

Усереднені потужності системи радіаторного опалення будинків різної площі наведені в таблиці, у графі "Опалення, КВт". Величини в цій графі не залежать від типу опалювальних пристроїв, обраних Замовником (панельні, трубчасті або секційні радіатори, конвектори), усереднена кількість яких наведено в таблиці в графі "Кількість пристроїв".

Таблиця головних варіантів розрахунку потужності котла.

Теплі підлоги (електронні та водяні) в останні роки набувають все більшого поширення як засіб збільшення комфорту перебування людини в приміщенні. Аналіз технічних і економічних характеристик систем теплої підлоги показав, що, починаючи з площі теплої підлоги в 5-10 кв.м. його доцільно робити водяним.

При влаштуванні теплої підлоги для цілей збільшення комфортності проживання, його розраховується тепловтрата вбирається 50 Вт/м2, тому, в цьому випадку, тепла підлога розглядається як доповнення до радіаторного опалення, особливо потрібно в приміщеннях з покриттям підлоги типу "глиняна плитка" (кухні , ванні кімнати тощо).

Особливість системи теплої підлоги – це велика тривалість роботи в порівнянні з системою радіаторного опалення, яка доходила для окремих приміщень до цілорічної. Такий графік роботи має на увазі два варіанти підключення теплої підлоги до системи теплопостачання: при загальній площі теплих підлог більше 20-30 м2 доцільно підключати тепла підлога до окремого насосно-змішувальному контуру в котельні з власним опалювальним графіком. При найменшій площі теплих підлог його контури доцільно підключати до контуру рециркуляції гарячого водопостачання з впровадженням особливих вузлів для обмеження температури покриття підлоги до потрібної величини. В останньому випадку це рішення тим паче виправдано, що теплі підлоги влаштовуються раз в приміщеннях з точками розбору гарячої води – санвузлах і кухнях.

В обох випадках потужність теплої підлоги повинна бути врахована при підборі котла для системи особистого опалення. Усереднені дані по теплих підлог наведені в таблиці у графах 7 і 8.

Система виготовлення спекотної води для побутових потреб для кожного будинку залежить, в загальному випадку, від двох головних причин: від числа людей, що живуть в будинку і від даної замовником ступеня комфорту для використання спекотної водою.

При кількості точок розбору гарячої води та їх малогабаритному розташуванні всередині будівлі хорошим з точки зору мінімізації ціни буде впровадження двоконтурного котла із інтегрованим теплообмінником для виготовлення спекотної води (ГВП). Недоліки такого рішення – це абсолютний цінність виготовлення спекотної води (вимкнення на час розбору всієї системи опалення) і неможливість організувати циркуляцію гарячої води, а значить і теплих підлог на її базі.

При розрахунковій витраті гарячої води більше 10-12 л / хв потрібна установка ємнісного водо-водяного нагрівача, тобто бойлера ГВП. Велика частина таких пристроїв, представлених на ринку опалювального обладнання, має додаткові висновки для влаштування контуру рециркуляції гарячої води. Контур рециркуляції дозволяє значно підвищити комфорт проживання в будинку за рахунок, по-1-х, відсутність очікування спекотної води для всіх точок розбору незалежно від їх розташування і по-2-х, за рахунок ймовірного пристрої водяних теплих підлог в окремих приміщеннях, про що говорилося вище.

Додатково бойлер ГВП значно згладжує нерівномірність роботи системи опалення за рахунок покриття маленьких розборів спекотної води без включення котла на нагрів ГВП.

У таблиці, у графі 6 наведена приблизна ємність бойлера, забезпечує потрібний обсяг спекотної води виходячи саме з умови комфортабельного використання, також наведена потужність, споживана бойлером в режимі довгого водорозбору.

Штатна автоматика більшості котлів передбачає режим пріоритету виготовлення ГВП, що дозволяє знизити встановлену потужність котла і поліпшити витрати на систему опалення в цілому.

Висновки.

Дані, наведені в таблиці, є усередненими, придбаними на базі проектів інженерних систем, розрахованих і змонтованих спецами компанії "Інж-Ін" в котеджах площею 150-500 кв.м. за кілька останніх років. Підсумкові графи 10 і 11 демонструють потужності котлів, потрібні для комфортного проживання в будинках, обладнаних системами радіаторного опалення, теплими водяними підлогами і бойлерами ГВП з контуром рециркуляції.

Характерно, що для будинків площею найменш 350 кв.м. визначальним фактором при виборі потужності котла стає наявність бойлера ГВП та його розумний обсяг.

Не претендуючи на роль правди в останній інстанції, дана стаття може бути корисною кожному замовнику для підготовчого визначення потужності котла, який буде встановлений в його майбутньому будинку. Зовсім котел підбирають специ нашої компанії на базі розрахунку системи опалення, гарячого водопостачання та теплої підлоги, з урахуванням вимог еталонів та технічного завдання Замовника.

Джерело: gradostroitel.com.ua