Художня ковка

В історії архітектурного мистецтва особливе місце займає художня ковка металу. Термін “метал” стався від слова грецького “металлон”. Рудники і добуту руду в ньому стали називати “металом”. Ковальським справою на Русі займатися почали ще до нашої ери в VI-IV століттях. Російські майстри навчилися, потім кувати мечі, серпи, сокири, ножі, шоломи, кольчуги з металу мистецтво виготовлення яких сучасних фахівців просто вражає.

У XVIII столітті ремесло стало настільки поширене, що можна було знайти будь ковані вироби. Так, наприклад як пише http://pkovka.ru/, Москва, налічувала більше 300 кузень. Та й у наш час ще багато компаній як «ПЛАНЕТА КУВАННЯ» зберегла традиції кування від наших дідів. У Москві в стародавні століття срібники, ковалі, мідники, слюсарі по числу дворів у місті займали після галантерейники друге місце. У кожній сім’ї були речі, які спрацьовані були руками ковалів – від обручального тонкого кільця до скриньок окутих залізом, ковані для дому вироби – ковані ворота, паркани, хвіртки, будь кування.

Стольний град славився своїми ковалями, які були по праву шанованими людьми. Адже не випадково прізвища Ковальчик, Сміт, Шмідт, Ферран в Німеччині, Франції, Англії, Польщі, як і прізвище Кузнєцов у Росії є досі найпоширенішими.