Звукоізоляція перегородок

Звукоізоляція перегородок

Звукоізоляційні характеристики однорідних перегородок.

Ступінь шумоізоляції перегородки знаходиться в залежності від її конструкції і фізичних параметрів матеріалів, використовуваних для неї. Простежимо, якими способами передається звук («звук звалився на стіну») через якусь перешкоду, в цьому випадку – перегородку. Спочатку, частина звуку відображається («звук, відкинутий назад»). Частина звуку по порах; наявними в матеріалі перегородки, переноситься конкретно повітрям у примикає приміщення («повітряний перенос – звукопроніцаніе») і, зрештою, частина звуку сприймається тілом перегородки. Ця частина звуку почасти трансформується в термічну енергію, зникаючи як звук, а почасти збуджує речові коливання перегородки. Ці коливання в свою чергу збуджують звукові коливання повітря як з боку падіння звуку, так і в суміжному приміщенні («звук, випромінювань стіною»). Звук випромінювань перегородкою, складається по одну сторону її з відбитим звуком, а інший – зі звуком, перенесеним по порах.

Частина речових коливань може передаватися по тілу перегородки на суміжні конструкції, викликаючи в їх коливання, у результаті чого вони в свою чергу можуть виділяти звук.

Чим менше пористість матеріалу, тим менше його звукопроникність, як слід, звукопроникність зменшується з підвищенням щільності, тобто великої ваги матеріалу. При одній і тій же силі звуку призводить однорідну перегородку в коливання вигину, останні будуть тим менше, чим більше маса її.

З цього випливає, що чим більше вага перегородки, що припадає на одиницю її площі, тим менше її звукопередачи коливаннями вигину і тим менше її звукопроникність.

Можна вважати встановленим, що перегородка звичайно використовуваних будівельних матеріалів (не рахуючи металів), має вагу, достатній для ізоляції звуку, що передається методом коливань вигину, достатнє і для поглинання звуку, що проходить через пори матеріалу.

Сила звуку, або, як кажуть, рівень гучності, вимірюється логарифмічною одиницею, іменованої децибел (дБ).

Якщо рівень гучності звуку, падаючого на перешкоду, дорівнює п дБ, а пройшов через перешкоду дорівнює п 'дБ, то різницю (п – п') дБ визначає ступінь шумоізоляції перепони.

Ступінь шумоізоляції перегородки з однорідного матеріалу, залежно від ваги її, визначається за наступною формулою, запропонованою Майєром:

TL = 13 lg10W +14,

де TL – шумоізоляція в дБ, W – вага в кг/м2 перегородки, Ig10 – десятковий (Брігген) логарифм.

Приклад. Необхідно знайти звукоізоляцію перегородки шлако-алебастрові плит шириною в 90 мм, великою вагою 1250 кг/м3, затертих з двох сторін вапняно-алебастровим речовиною шириною по 2,5 см, вагою 8 кг/м2.

Загальна вага 1 м2 перегородки 1250 * 0,09 +8 = 112,5 +8 == 120,5 кг/м2. TL = 13 lg10 120,5 + 14 = 13 X 2,08 + 14 = 41 дБ.

У нашій практиці при визначенні допустимого рівня гучності в приміщенні, вважаючи, що рівень гучності шумів, проникаючих в кімнату з прилеглих приміщень, повинен бути на 10 – 15 дБ нижче рівня гучності звуків, що виникають в самій кімнаті (за умовами її експлуатації). З таблиці. 55 видно, що тихому розмови відповідає рівень гучності 35 дБ. Тому рівень гучності в 20 дб максимально допустимим для шумів, проникаючих у житлові приміщення.

Шум всередині приміщень, що викликається звучного людським мовою, має рівень 60 – 65 дБ. Звідси випливає, що шумоізоляція між квартирних перегородок повинна бути близько 42 – 45 дБ. З таблиці. 54 видно, що таку ізоляцію мають однорідні конструкції вагою від 150 до 270 кг/м2. За тією ж формулою може бути визначена ступінь ізоляції конструкцій хоча і не однорідних, але коливається так само, як однорідні.

До таких конструкцій відносяться, наприклад, всякого роду деревні одношарові і багатошарові перегородки, в яких шари збиті цвяхами, а окремі дошки з поверхні заштукатурені по драні.

При визначенні потрібного ступеня ізоляції всередині квартирних перегородок виходять гучність, близько 50 – 60 дБ; узгодженні з цим для того, щоб розмова, що відбувається в одній кімнаті, не був помітний і не заважав розмови в сусідній кімнаті, ступінь ізоляції перегородок повинна бути від 30 до 40 дБ. Ізоляція перегородок повинна, природно, відповідати та ізоляція міжповерхового перекриття.

Маленькі отвори і щілини дуже знижують звукоізоляцію перегородок. У повсякденних між кімнатної двері не можна уникнути нещільною пригону дверей в притулах. Навіть наскрізні замкові щілини мають дуже великий вплив на звукоізоляцію. Досягнення найвищої ізоляції дверей виходить: 1) ущільненням притворів за допомогою трубчастих або пружних гумових прокладок, 2) закриттям такими ж прокладками щілини між дверима та підлогою, 3) ущільненням дверних полотен, яким можна надати шарувату конструкцію, 4) усуненням замкових щілин.

Але шумоізоляція більш щільною і копітко приганяє двері не може бути вище 30 дБ. Загальна шумоізоляція перегородки з дверима сильно мало перевершує звукоізоляцію самих дверей навіть у цьому випадку, якщо шумоізоляція перегородки дуже висока. Шумоізоляції перегородок повинна відповідати і шумоізоляція наявних в їх двері. Тому фактично не має сенсу задаватися для звичайних між кімнатних перегородок з дверцями ізоляцією більше 30 – 40 дБ.

Збільшення шумоізоляції дверей може бути досягнуто завешіванія дверей важкими драпіровками. Для зниження шумового рівня в ізолюючої кімнаті слід нарощувати звукопоглинання в ній методом впровадження різних звукопоглинальних оздоблень.

оформлення кафе

Джерело: gradostroitel.com.ua